О, Господь, долго ль будешь терпеть беззаконье?
Сколько времени дашь, чтоб исправить пути?
Мы народ Твой, но всё ещё в подневолье,
Как и прежний народ не умеем идти.
Как и раньше невинную кровь проливаем,
А оружие наше - есть слово без Духа, закон.
Самоправедность пышной листвой покрывает
Всё, что нужно бы вымести, выбросить вон.
Без плодов дерева, а шумим, что с плодами;
Красотою своею горды, а слепцы.
Выбираем вождей, голосуя руками
Тех, что льстят, кто наёмник… Безумцы, глупцы!
Голосуем за то, чтобы стадо очистить;
Не желаем друг другу мы ноги омыть.
А Христос, наш Господь, никого не унизил;
Тех, кто гвозди вонзил, пожелал Он простить.
Дал нам заповедь новую, хоть это не ново;
Повелел всем нам ближнего бремя носить;
Снисходить друг ко другу и в церкви и дома,
Но, а мы должников не желаем простить.
Мы друг друга грызём, долго носим обиды,
Не умеем мы вовремя правду сказать.
От того все изранены, все перебиты;
Цепи тяжкие тянут ко дну; их бы снять.
Много надо исправить, есть чему научиться;
О, Господь, не покинь нас, прости, потерпи.
Дай нам время к Тебе сердцем всем обратиться,
Своей милости, Духа не отними.
10 06 2006
Комментарий автора: "Ибо если между вами зависть, споры и разногласия, то не плотские ли вы? и не по человеческому ли [обычаю] поступаете?"
(1Кор.3:3)
Valentina Prokofjeva,
Вильнюс, Литва
В возрасте 25 лет впервые услышала Благую весть о спасении и приняла Христа, как своего Спасителя.
За всё благодарна Господу, Который извлек меня из тьмы и призвал в Чудный Свой Свет.
"Служите друг другу, каждый тем даром, какой получил, как добрые домостроители многоразличной благодати Божией."
(1Пет.4:10)
"... даром получили, даром давайте."
(Матф.10:8)
(это для тех, кто спрашивает об авторских правах:))
Прочитано 2565 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
